Skip to main content

Веснянки (комахи) Зміст Опис | Спосіб життя | Розмноження | Класифікація | Палеонтологія | Посилання | Навігаційне меню101810246750622Plecopteraвиправивши або дописавши її

ВеснянкиРяди комах


крилатихкомаходноденокбабокщипавкампрямокрилимжуківЛичинкикомарівмошоквеснянки чорноїКавказуКримуПівденній АмериціАндахдихальцямирудиментисперматофорвеснянка великапермських












Веснянки (комахи)




Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.






Перейти до навігації
Перейти до пошуку



?

Веснянки
Час існування: Пермський період– наш час
300 —0 млн років тому



Eusthenia sp.

Eusthenia sp.


Біологічна класифікація
















Домен:

Еукаріоти (Eukaryota)


Царство:

Тварини (Metazoa)


Тип:

Членистоногі  (Arthropoda)


Клас:

Комахи (Insecta)


Підклас:

Крилаті комахи (Pterygota)


Інфраклас:

Новокрилі (Neoptera)


Ряд:

Веснянки (Plecoptera)
Burmeister, 1839

Підряди


Дивитись текст

Посилання












Commons-logo.svg Вікісховище:

Category:Plecoptera

Wikispecies-logo.svg Віківиди:

Plecoptera

EOL logo.svg EOL:

1018

ITIS logo.svg ITIS:

102467

US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI:

50622

Веснянки (Plecoptera) — ряд крилатих комах.
У веснянок, як й у одноденок і бабок, личинки живуть у воді, а дорослі комахи мають дві пари перетинчастих укріплених густою мережею жилок крил. Але на відміну від бабок і одноденок вони складають крила дахоподібно на спині. Веснянки більш родинні щипавкам і прямокрилим, ніж бабкам і поденщинам.




Зміст





  • 1 Опис

    • 1.1 Імаго


    • 1.2 Личинки



  • 2 Спосіб життя


  • 3 Розмноження


  • 4 Класифікація


  • 5 Палеонтологія


  • 6 Посилання




Опис |



Імаго |


Веснянки мають сплощене тіло. Це порівняно великі комахи з темними досить твердими покривами. Вони добре бігають, якщо їх потривожити, і бувають схожі на якихось жуків. Задні крила в них складаються віялоподібно під захистом передніх, які, щоправда, лише ненабагато щільніші. Голова велика з довгими нитковидними многочлениковими вусиками. Ротові частини дрібні — дорослі веснянки не харчуються. Ноги у веснянок стрункі, призначені для бігу, з 3-члениковою лапкою. Черевце 10-членикове з парою членистих хвостових ниток (церків) на кінці.



Личинки |


Личинки за формою тіла схожі на дорослих веснянок, але, звичайно, спершу не мають крил, зачатки яких з’являються тільки наприкінці личиночного періоду життя. На відміну від дорослих веснянок личинки мають сильні зазубрені щелепи. Личинки дрібних веснянок живляться водоростями, але більшість – хижаки, що поїдають личинок комарів, мошок, одноденок й інших дрібних безхребетних. Подих розчиненим у воді киснем здійснюється в них за допомогою трахейних зябер, які рідко бувають листоподібними (Nemoura), а частіше представляють пучки пронизаних трахеями нитковидних виростів, розташованих на різних сегментах грудей і черевця. Ноги в личинок довгі й чіпкі з більшою кількістю волосків. Личинки можуть добре бігати по дну, непогано плавають, але більшу частину часу проводять вчепившись ногами за виступи дна, підстерігаючи здобич.




Дорослі веснянки малорухомі, у деяких видів відбувається втрата здатності до польоту. Цікаво, що частіше нездатні до польоту самці, наприклад у веснянки чорної (Capnia nigra), що з’являється вже у лютому в передгір’ях Кавказу й у Криму у самця крила мають вигляд невеликих лусочок. А зовсім недавно у Південній Америці в Андах були відкриті такі веснянки (Megandiperla), у яких по загальному вигляді дорослі комахи й личинки зовсім не відрізняються – дорослі не мають навіть зачатків крил.


Ці веснянки, на противагу більшості інших представників ряду, ведуть у стадії личинки не водний спосіб життя, а наземний, плазуючи в подушках мохів, що покривають скелі. Правда, місця, де вони живуть, перебувають у горах, там, де щодня йде дощ і де мохи завжди дуже вологі. Цікаво, що між личинками й дорослими в цього виду зберігається відмінності, в личинок трахейна система замкнута, хоча в них і немає зовнішніх трахейних зябер, а в дорослих – відкривається дихальцями. У постійно вологому повітрі для личинок веснянок більше сприятливі умови постачання киснем, чим у водоймах, завдяки чому можливий шкірний подих і без зябрових виростів за рахунок тільки поверхні тіла.


У воді теж зустрічаються дрібні личинки веснянок, що не мають зябрових ниток. У личинок великих видів, таких, як веснянка велика, спершу є тільки слабкі зачатки зябер (в основі третьої пари ніг), які поступово збільшуються й у числі, і в розмірах у міру линянь. Цікаво, що рудименти зябер бувають й у деяких дорослих веснянок.



Спосіб життя |


Незважаючи на те що веснянки — великі комахи й по берегах рік зустрічаються нерідко, знають їх далеко не всі. Це пов’язане з тим, що вони рідко й недовго літають, забарвлені в темні тони й ведуть потаємний або малорухомий спосіб життя, сидячи на гілочках очерету, на корі зростаючих біля берега дерев й у прибережній траві.



Розмноження |


Статевий акт буває недовгим, після коротких зльотів самець підповзає під самку й виділяє сперматофор, який самка відразу підхоплює рухливими придатками статевого отвору.


Яйця веснянка якийсь час носить на кінці черевця, потім, літаючи над поверхнею води, на короткий час занурює черевце у воду швидких і чистих річок і струмків. Яйця при цьому швидко змиваються, відокремлюються один від одного й падають на дно, де застрягають між каменями. Яйця веснянок овальні або мають форму вази й темні. У деяких видів, наприклад у справжніх веснянок (рід Perla), яйця виводяться самкою цілими пачками, укладеними в слизову масу.


Весь цикл розвитку в більшості веснянок триває рік, у деяких великих видів у північних ріках розтягується на 2—3 і навіть 4 роки. Зимівля відбувається в стадії німфи, що має вже виразні зачатки крил. За час личиночного життя веснянки багато разів линяють, наприклад веснянка велика (Perla maxima), що досягає в довжину 24 мм, линяє 22 рази.



Класифікація |


Веснянки представлені понад 2000 видів, частина яких широко поширена, частина живе тільки у північній, а частина — тільки в південній півкулі.


Базальна лінія ("Antarctoperlaria")


  • Надродина Eusthenioidea
    • Родина Diamphipnoidae

    • Родина Eustheniidae


  • Надродина Leptoperloidea
    • Родина Austroperlidae

    • Родина Gripopterygidae


Підряд Arctoperlaria


  • Родина Scopuridae

  • Інфраряд Euholognatha
    • Родина Capniidae (бл. 300 видів)

    • Родина Leuctridae (300 видів)

    • Родина Nemouridae (600 видів)

    • Родина Notonemouridae

    • Родина Taeniopterygidae ( 75 видів)


  • Інфраряд Systellognatha
    • Родина Chloroperlidae (100 видів)

    • Родина Perlidae (400 видів)

    • Родина Perlodidae (250 видів)

    • Родина Peltoperlidae ( 68 видів)

    • Родина Styloperlidae (10 видів)

    • Родина Pteronarcyidae (12 видів)



Палеонтологія |


Веснянки — древня група, викопні веснянки відомі ще з пермських відкладень, у яких зустрічалися й родинні веснянкам Protopelaria.



Посилання |


  • Лоскутова О. А. Веснянки. (Фауна Европейского Северо-Востока России. Т.9). СПб. : Наука, 2006. — 224 c. — ISBN 5-02-026263-3.

  • Черчесова С. К., Жильцова Л. А. Определитель веснянок (Plecoptera) Кавказа — МСХА им. К. А. Тимирязева. — М., 2006. — 103 с.

  • Plecoptera

  • http://plsa.inhs.uiuc.edu/plecoptera/pdf/NABS_Plecoptera_Workshop_2005.pdf








Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веснянки_(комахи)&oldid=16414086










Навігаційне меню



























(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"0.180","walltime":"0.222","ppvisitednodes":"value":2304,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":38045,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":8474,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":11,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":0,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":0,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":1,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 141.346 1 -total"," 90.90% 128.479 1 Шаблон:Картка:Таксономія"," 25.89% 36.600 11 Шаблон:Taxobox_color"," 19.78% 27.955 47 Шаблон:Bt-ukrlat"," 15.24% 21.539 1 Шаблон:Taxobox_regnumcat"," 8.97% 12.675 1 Шаблон:Комахи-доробити"," 8.08% 11.415 99 Шаблон:Nowrap"," 5.70% 8.062 1 Шаблон:Stub-meta"," 3.71% 5.243 1 Шаблон:Taxobox_ordo"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.005","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":681138,"limit":52428800,"cachereport":"origin":"mw1306","timestamp":"20190323081628","ttl":2592000,"transientcontent":false);mw.config.set("wgBackendResponseTime":135,"wgHostname":"mw1267"););

Popular posts from this blog

Masuk log Menu navigasi

Identifying “long and narrow” polygons in with PostGISlength and width of polygonWhy postgis st_overlaps reports Qgis' “avoid intersections” generated polygon as overlapping with others?Adjusting polygons to boundary and filling holesDrawing polygons with fixed area?How to remove spikes in Polygons with PostGISDeleting sliver polygons after difference operation in QGIS?Snapping boundaries in PostGISSplit polygon into parts adding attributes based on underlying polygon in QGISSplitting overlap between polygons and assign to nearest polygon using PostGIS?Expanding polygons and clipping at midpoint?Removing Intersection of Buffers in Same Layers

Старые Смолеговицы Содержание История | География | Демография | Достопримечательности | Примечания | НавигацияHGЯOLHGЯOL41 206 832 01641 606 406 141Административно-территориальное деление Ленинградской области«Переписная оброчная книга Водской пятины 1500 года», С. 793«Карта Ингерманландии: Ивангорода, Яма, Копорья, Нотеборга», по материалам 1676 г.«Генеральная карта провинции Ингерманландии» Э. Белинга и А. Андерсина, 1704 г., составлена по материалам 1678 г.«Географический чертёж над Ижорскою землей со своими городами» Адриана Шонбека 1705 г.Новая и достоверная всей Ингерманландии ланткарта. Грав. А. Ростовцев. СПб., 1727 г.Топографическая карта Санкт-Петербургской губернии. 5-и верстка. Шуберт. 1834 г.Описание Санкт-Петербургской губернии по уездам и станамСпецкарта западной части России Ф. Ф. Шуберта. 1844 г.Алфавитный список селений по уездам и станам С.-Петербургской губернииСписки населённых мест Российской Империи, составленные и издаваемые центральным статистическим комитетом министерства внутренних дел. XXXVII. Санкт-Петербургская губерния. По состоянию на 1862 год. СПб. 1864. С. 203Материалы по статистике народного хозяйства в С.-Петербургской губернии. Вып. IX. Частновладельческое хозяйство в Ямбургском уезде. СПб, 1888, С. 146, С. 2, 7, 54Положение о гербе муниципального образования Курское сельское поселениеСправочник истории административно-территориального деления Ленинградской области.Топографическая карта Ленинградской области, квадрат О-35-23-В (Хотыницы), 1930 г.АрхивированоАдминистративно-территориальное деление Ленинградской области. — Л., 1933, С. 27, 198АрхивированоАдминистративно-экономический справочник по Ленинградской области. — Л., 1936, с. 219АрхивированоАдминистративно-территориальное деление Ленинградской области. — Л., 1966, с. 175АрхивированоАдминистративно-территориальное деление Ленинградской области. — Лениздат, 1973, С. 180АрхивированоАдминистративно-территориальное деление Ленинградской области. — Лениздат, 1990, ISBN 5-289-00612-5, С. 38АрхивированоАдминистративно-территориальное деление Ленинградской области. — СПб., 2007, с. 60АрхивированоКоряков Юрий База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России». Ленинградская область.Административно-территориальное деление Ленинградской области. — СПб, 1997, ISBN 5-86153-055-6, С. 41АрхивированоКультовый комплекс Старые Смолеговицы // Электронная энциклопедия ЭрмитажаПроблемы выявления, изучения и сохранения культовых комплексов с каменными крестами: по материалам работ 2016-2017 гг. в Ленинградской области